Я знала Лесю Українку 
Живу, тривожну, молоду,- 
Вона, мов квітка у барвінку, 
Цвіла в поліському саду... 
                                                      "Пам’яті Лесі Українки". Олена Журлива

Леся Українка: Невідома Фольклористка

Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилась 25 лютого 1871 року в місті Новограді – Волинському, тепер Житомирської області в інтелігентній, “літературній “ родині. Їі мати – відома письменниця Олена Пчілка, Батько – юрист, громадський діяч, багато уваги приділяли вихованню дітей (було їх шестеро), їх гуманітарній освіті.  Дитячі роки Лесі минали на Поліссі, в краю предковічних соснових борів, таємничих лісових озер, росистих лук. Дівчина росла веселою і жвавою, розумницею і чепурушкою. Серед ровесників виділялась здібністю і працьовитістю...читати далі >>>

(джерело: сайт "Біографія Лесі Українки")

Косач Ольга Петрівна. Мати видатної письменниці Лесі українки

Косач Ольга Петрівна (уроджена Драгоманова, літ. псевдонім Олена Пчілка; 29.07.1849, Гадяч — 4.10.1930, Київ) — поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист, етнограф, публіцист, видавець, громадська діячка. Косач Ольга Петрівна народилася 29 липня 1849 року в містечку ГадячіПолтавської губернії нині Полтавської області в сім'ї Петра Драгоманова. Дитинство пройшло в Гадячі. У 1861 р. її визначають на навчання в Київський зразковий пансіон шляхетних дівчат пані Нельговської, який вона закінчила у 1866 році. Завдяки отриманій освіті і чудовому вихованню, блискуче володіла французькою і німецькою мовами, добре знала зарубіжну і російську літературу, грала на фрортепіано. Вона пишалася своїм козацько-гетьманським родом Драгоманових (первісне значення слова "драгоман" - перекладач, урядовець для справ дипломатичних). "В нашій драгоманівській сім'ї, - згадувала Ольга Петрівна, - збереглася пам'ять про те, що пращур нашого роду був заволока з Греччини, по національному походженні таки грек; служив він драгоманом при гетьманському уряді, за гетьмана Богдана Хмельницького, в Чигирині"... читати далі >>>

(джерело: сайт "Полтава історична")

Біографія М. П. Драгоманова. Дядько видатної письменниці

Драгоманов Михайло Петрович (30 (18) вересня 1841, Гадяч, Полтавська область - 2 липня (20 червня) 1895, Софія) - український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч. Один із організаторів "Старої громади" у Києві. Доцент Київського університету (1870-1876). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876-1889). Професор Софійського університету (1889–1895). Батьки М.Драгоманова, дрібнопомісні дворяни, нащадки козацької старшини, були освіченими людьми, поділяли ліберальні для свого часу погляди. «Я надто зобов’язаний своєму батьку, який розвив у мені інтелектуальні інтереси, з яким у мене не було морального розладу і боротьби...» — згадував пізніше Михайло Петрович. З 1849 по 1853 рік юнак навчався в Гадяцькому повітовому училищі, де, з-поміж інших дисциплін, виділяв історію, географію, мови, захоплювався античним світом. Продовжував своє навчання допитливий хлопець у Полтавській гімназії... читати далі >>>

(джерело: сайт "Кабінет-музей М. П. Драгоманова")

Вінчання Лесі Українки у церкві Вознесіння Господнього на Деміївці

25 липня 1907 року у церкві Вознесіння Господнього на Деміївці вінчалася видатна українська поетеса Лариса Косач (Леся Українка) з Климентом Квіткою. І цей історичний факт неодноразово рятував Храм від знищення в часи войовничого атеїзму... читати далі>>>
(джерело: блог бібліотеки "Деміївська")

Цікаві факти з життя Лесі Українки

Всі хто цікавиться життям Лесі Українки, знають що це не її справжнє ім’я, а її звали Лариса Петрівна Косач. Але мало хто знає, що у родині поетесу називали по-різному і Лариса , Леся, Зея, Мишолосія. Якщо з першими двома іменами зрозуміло, то іншими двома не дуже. Справа в тому, що Зея – це сорт кукурудзи, а поетесу називала так мати, порівнюючи її зі стебелиною кукурудзи, така тонка і тендітна. Мишолосія – це ім’я, яке складалося з двох імен Міша і Леся, як ми знаємо, то Михайло був братом Лесі Українки. Леся була досить освіченою дівчиною, вона могла розмовляти на кількох іноземних мовах, а в 5 років навчилася грати на роялі... читати далі >>>


(джерело: сайт "Цікаві факти про все на світі")

Вірші видатної письменниці

Леся Українка писала вірші впродовж всього свого життя. Перший свій вірш вона написала, маючи всього дев’ять років, останній – у 40 років. Всього вона написала біля 270 віршів (не рахуючи поем і віршованих драматичних творів). Перша збірка її віршів – «На крилах пісень» – надрукована у Львові в 1893 році. Вона включає 69 віршів раннього періоду її творчості (до 1892 р.) і три поеми. Друга збірка – «Думи і мрії» – надрукована також у Львові в 1899 році. Вона включає 50 віршів 1893 – 1899 років і дві поеми. Третя збірка – «Відгуки» – надрукована у Чернівцях в 1902 році. Вона включає 30 віршів 1900 – 1902 років і одну драматичну поему... читати далі >>>

(джерело: сайт "Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки")

Вшанування пам'яті

Паркова скульптура Лесі Українці встановлена на території МАУП в м. Київ. З 1951 року могила поетеси і громадської діячки Лесі Українки має статус пам'ятки історії національного значення. Пам'ятні дошки встановлені: Меморіальна дошка Лесі Українці в Берліні. 21 жовтня 2010 року Верховна Рада України постановила у лютому 2011 року урочисто відзначити на державному рівні 140-річчя з дня народження Лесі Українки.
Премія імені Лесі Українки
Постановою Центрального Комітету КП України і Ради Міністрів УРСР від 17 липня 1970 р. N 372 «Про відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки» була заснована літературна премія імені Лесі Українки за найкращий твір для дітей. Премія присуджувалася щорічно починаючи з 1972 року «за глибокоідейні та високохудожні твори для дітей, які сприяють комуністичному вихованню підростаючого покоління і здобули широке громадське визнання». 2004 року встановлена «Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва», яка «присуджується щороку за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання»... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)

Музей Лесі Українки

Влітку 1899 р. Косачі зняли помешкання на першому поверсі у правому крилі будинку, що належав відставному інженер-капітану, дворянину М. С. Хитрово. Картуш з рельєфним зображенням його родинного герба і нині прикрашає фасад особняка. Відтоді ціле десятиліття життя родини Косачів було пов’язано з цією адресою Києва: Маріїнсько-Благовіщенська, 97. Стіни меморіального будинку бережуть пам’ять про славетну поетесу. Леся Українка часом лише листовно могла розділити з рідними свої думки і почуття. Невиліковна в ті часи недуга – туберкульоз змушувала її часто виїздити на лікування, а холодну пору року проводити в більш теплих краях. У Києві поетеса бувала наїздами, виняток становлять лише осінньо-зимові сезони 1899-1901 та 1905-1907 рр., проведені в місті. З роками хвороба прогресувала, і періоди перебування на київській землі ставали все коротшими… Квартира Косачів на Маріїнсько-Благовіщенській складалася з передпокою і 5 кімнат. Тут завжди було людно: приходили друзі, знайомі, відвідувачі в справах видання журналів “Рідний край” і “Молода Україна”, редакція яких містилася в цьому ж помешканні, оскільки головним редактором цих часописів була мати поетеси Ольга Петрівна Косач ( літературний псевдонім – Олена Пчілка). Старші діти Косачів здобували освіту, працювали в різних містах і періодично, вже зі своїми сім’ями, приїздили побачитися з рідними... читати далі >>>

(джерело: сайт "Музей видатних діячів української культури")